Бальнеотерапія

Радонолікування

   Насичена радоном вода – основа бальнеологічного лікування в санаторному центрі «Дениші». Взагалі-то радон – радіоактивний газ. Проте у надмалих дозах опромінення творить дива!

 

    Радонові води готуються штучно, а також зустрічаються в природних умовах, зокрема, у Хмільнику, Миронівці, Білій Церкві, Житомирі, Знам’янці, Денишах.

   Механізм дії радонових ванн обумовлений радоном і продуктами його розпаду (радій А, В, С, С1, С), які проникають в організм через шкіру, слизові оболонки, дихальні шляхи. Після нерівномірного розподілу в органах дихання частина продуктів розпаду потрапляє в кровотік – найбільша їх кількість локалізується в легенях і значно менша в інших органах. На шкірі утворюється радіоактивний «наліт», який діє протягом декількох годин після прийняття ванни і не видаляється після витирання шкіри. Радіоактивний наліт, а також радон, що проник в організм, випускають в основному альфа-випромінювання, впливаючи на весь організм.

  Радонові ванни спричиняють заспокійливу дію, пригальмовуючи центральну нервову систему, поглиблюють сон, зменшують біль – їхня дія нагадує дію брому. Вони сприятливо впливають на центральну і периферичну нервову системи. Завдяки їхньому впливу прискорюється регенерація нервів, поліпшується перебіг запальних і трофічних процесів.

   Завдяки радоновим ваннам нормалізується діяльність серцево-судинної системи. Під час прийому ванни судини шкіри звужуються, шкіра блідне, потім судини розширюються. Серцевий ритм сповільнюється, а при вихідній брадикардії нормалізується. Артеріальний тиск також приходить в норму.

 

   Під впливом радонових ванн сповільнюються процеси рубцювання й не утворюються грубі рубці. 

Показання до лікувального застосування радонових вод:
- захворювання серцево-судинної системи (вади серця при хронічній серцевій недостатності не вище І ступеня, кардіосклероз міокардичний і атеросклеротичний, гіпертонічна хвороба І та ІІ стадії, гіпотонічна хвороба, ендартеріїт у початковій стадії, залишкові явища після флебіту і тромбофлебіту);
- захворювання опорно-рухового апарату (ревматоїдний артрит, хвороба Бехтерева, псоріатичний, бруцеллезний, травматичний артрит, переломи кісток з уповільненою консолідацією і болючим кістковим мозолем, остит, періостит, остеомієліт, хронічний нетуберкульозний міозит, бурсит, тендовагініт, деформуючий поліостеоартроз);
- захворювання органів травлення – функціональні захворювання шлунка, хронічний гастрит з нормальною та підвищеною секрецією, хронічний коліт, ентероколіт (за винятком туберкульозного, дизентерійного та виразкового), хронічний гепатит і холецистит у стадії ремісії;
- захворювання ендокринної системи та обміну речовин – цукровий діабет (легкої та середньої тяжкості), тиреотоксикоз (легкої та середньої тяжкості), ожиріння, подагра;
- захворювання нервової системи (невроз, неврастенія, неврастенічні реакції, неврит, радикуліт, поліневрит, невралгія, нейрофіброміозіт, симпатический трунціт, гангліоніт, початкові явища церебрального атеросклерозу, залишкові явища енцефаліту, менінгіту, арахноїдиту, поліомієліту, сирингоміеліїі прогресуюча м’язова дистрофія).
 
Протипоказання

   Вагітність, злоякісні і доброякісні пухлини (крім фіброміоми величиною до 3-х місячної вагітності), гострий період захворювань, гнійні процеси, відкрита форма туберкульозу, захворювання крові, епілепсія.         

Блощук І.П.